У Вищій раді правосуддя просять МЗС та уряд розповісти про статус пропозицій послів G7

Вища рада правосуддя (ВРП) звернулася 26 січня до Міністерства закордонних справ та до Кабінету міністрів із проханням повідомити, чи офіційним шляхом надсилали посли країн «Групи семи» (G7) в Україні перелік пріоритетних заходів щодо реформи судової системи та антикорупційних органів. Про це йдеться в повідомленні на сайті ВРП.

Також цей орган суддівського врядування цікавить, «чи планується, у разі отримання їх (пропозицій послів – ред.) офіційними каналами, інформувати відповідні органи державної влади України, у тому числі Вищу раду правосуддя, про зазначені пропозиції».

Вища рада правосуддя в списку пропозицій дипломатів фігурує як організація, якій потрібне термінове реформування.

В Офісі президента України раніше 26 січня заявили про готовність до «широкого фахового обговорення» запропонованої послами країн «Групи семи» (G7) дорожньої карти судової та антикорупційної реформ в Україні. Таке обговорення має відбуватися «з обов’язковим залученням до дискусії представників судової влади, антикорупційних органів і іншої професійної спільноти», сказав заступник керівника Офісу президента України Андрій Смирнов.

«До порад треба ставитися як до порад. Без строків їх реалізації і без примушування, але з відчутним рівнем професійного діалогу на рівні самої судової влади і антикорупційних органів. Переконаний, що кожен згаданий суб’єкт владних повноважень (ВРП, ВККСУ, ДСА, ВАКС, ВС, НАЗК, НАБУ) готовий до діалогу, наслідком якого стануть дійсно якісні перетворення в роботі цих органів», – сказав чиновник офісу Зеленського.

Посли країн «Групи семи» (G7) 25 січня представили перелік пріоритетних заходів з відновлення довіри громадськості до української судової влади та антикорупційної інфраструктури.

У тексті, оприлюдненому дипломатами, вказано, що, серед іншого, необхідно терміново відновити правові норми щодо боротьби з корупцією і гарантувати, щоб кандидати на ключові посади в судові і правоохоронні органи призначалися прозоро.

«Наголошуємо, що поряд із необхідністю термінового впровадження дій щодо усунення шкоди, завданої Конституційним судом антикорупційним установам України, не менш важливим є забезпечення процесу виходу цих установ із кризи з наданням їм можливості ефективно виконувати свою місію. Через це положення, спрямовані на відновлення відповідальності за помилкове декларування або умисне неподання декларації про майно, які були ухвалені Верховною Радою 4 грудня, не мають достатнього стримувального ефекту і, отже, не є ефективним інструментом запобігання корупції», – вказують посли G7.

Наприкінці 2020 року посли країни G7 мали зустріч із президентом Володимиром Зеленським, в перебігу якої просили забезпечити чесний і прозорий відбір суддів КСУ.

27 жовтня 2020 року Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції. КСУ пояснював, що антикорупційне законодавство створює передумови для неправомірного впливу на суд.

Рішення КСУ критично сприйняли на Заході, заявивши, що воно ставить під сумнів низку міжнародних зобов’язань України. 15 грудня Рада відновила повноцінну роботу НАЗК.

January 26th, 2021 by
your ad here