«Схеми» опублікували розмову голови Конституційного суду про причетність до суддівського шахрайства та отримання хабарів

Голова Конституційного суду Олександр Тупицький до нинішньої посади як районний суддя Донецька у період 2006–2010 років за допомогою впливу та знайомств у суддівському корпусі брав участь у подіях, які призвели до заволодіння майном заводу у місті Зугрес (Донецька область) та, схоже, отримав свою частку у цьому підприємстві через довірену особу. Після цього, вже працюючи заступником голови КСУ, Тупицький намагався відмовити свідка від свідчень правоохоронцям про ці події та заявляв, що хотів би отримати фінансову винагороду за владнання давнього корпоративного конфлікту. Про це свідчить запис розмови за участю Олександра Тупицького, який верифікували, проаналізували, співставили із подіями того часу та публікують журналісти «Схем» у своєму розслідуванні. Сам Тупицький утримався від коментарів по суті поставлених журналістами запитань.

У жовтні 2018 року слідчі Генпрокуратури за участю СБУ здійснили запис розмови Олександра Тупицького в рамках кримінального провадження щодо іншого судді – колишнього голови Вищого господарського суду України Віктора Татькова, який перебуває в розшуку.

Тупицький, який на той момент був заступником голови Конституційного суду, покликав на зустріч у кафе поблизу КСУ свого знайомого, донецького бізнесмена Владислава Дрегера, який на той момент, як виявилося, вже співпрацював з правоохоронцями та здійснив запис цієї розмови.

Як випливає із запису, Олександр Тупицький намагався переконати Владислава Дрегера не свідчити правоохоронцям про його роль у подіях навколо «Зуївського енергомеханічного заводу» (м. Зугрес), в заволодінні яким наразі підозрюється ексголова Вищого господарського суду Віктор Татьков.

«Тупицький не просто був мовчазним свідком, як суддя Віктор Татьков, який, вірогідно, шляхом введення в оману отримав цей завод під контроль. А схоже, отримав і свою частку у цьому підприємстві. І справді, із 2009 року міноритарним власником заводу став Борис Румак. За допомогою реєстру довіреностей «Схеми» виявили, що суддя йому три роки поспіль довіряв керувати своїм авто», – йдеться в розслідуванні.

Дізнавшись, що бізнесмен Дрегер збирається йти на співпрацю зі слідством та в деталях свідчити про обставини втрати ним заводу, на той момент заступник голови Конституційного суду попередив його про наслідки: «Я просто прийшов на попередження цієї ситуації, що цією х*нею займатися не варто. Хоча б особисто стосовно мене не варто, тому що вона нічим не закінчиться. Закінчиться ось лише сильно загостреними відносинами», – заявив Олександр Тупицький у розмові з бізнесменом Дрегером, який здійснював запис у рамках співпраці зі слідчими Генпрокуратури.

Більше того, Тупицький заявив, що готовий організувати зустріч бізнесмена із суддею-втікачем Віктором Татьковим у Австрії, щоб сторони владнали давній корпоративний конфлікт, та заявив, що хотів би отримати фінансову винагороду за участь у цих справах: «Я можу вступити в перемовний процес, ми можемо з тобою сісти у літак і полетіти до Австрії. Сісти і попити кави або чаю і поспілкуватися», – каже Тупицький.

«Вважали б ви за потрібне разом із ним чи кожен окремо дати мені яку-небудь копійку за участь у цих справах – напевно, я б не відмовився. Чому я маю відмовлятися, якщо я всередині колись стояв цього питання?» – заявляє на записах Олександр Тупицький.

Як вдалося з’ясувати «Схемам», на момент зустрічі з Тупицьким бізнесмен Дрегер вже дав свідчення Генеральній прокуратурі щодо ролі Татькова у заволодінні Зуївським енергомеханічним заводом. І Татькову, який був у розшуку в іншій справі, оголосили ще одну підозру.

А зроблені записи мігрували з одного правоохоронного органу в інший – мірою того, як «справа Татькова» ділилася на нові епізоди та розподілялася за підслідністю. Зроблені спеціалістами СБУ на прохання слідчих Генпрокуратури, згодом вони надійшли до НАБУ, звідки зрештою у листопаді 2020 року їх передали в ДБР на виконання ухвали Печерського суду Києва.

«Схеми» пересвідчилися з декількох різних інформованих джерел серед правоохоронців, що саме в такому вигляді, без склейок та монтажу вони і були здобуті в 2018 році в межах кримінальної справи.

Наразі вони виділені в окреме кримінальне провадження Державного бюро розслідувань, в якому досліджуються вже дії і самого Олександра Тупицького.

«Але якщо слідчі ДБР захочуть притягнути голову Конституційного суду до відповідальності, перепоною може стати його суддівський імунітет. І вирішення долі судді – оголошувати йому підозру чи ні – буде знаходитись в руках однієї людини, генеральної прокурорки України Ірини Венедіктової», – йдеться в матеріалі «Схем».

Інтерес становлять і інші фрагменти розмови – розповіді Олександра Тупицького про його кар’єрний шлях та цілі роботи суддею. Наприклад, «погані спогади» про період, коли він очолював Дніпропетровський апеляційний господарський суд до приходу в Конституційний суд України.

«І мене відправили у Дніпропетровськ. Де я просидів на «підссі». Тому що Дніпропетровськ – там лише такі реєстри. І хр копійку хто дає. Все йде нагору і вже зверху ці всі реєстри зводяться, така ситуація. Я не надто був задоволений цією ситуацією. Звісно ж, коли Овчаренко (В’ячеслав Овчаренко – ексголова КСУ – ред.) мені запропонував перейти до Конституційного суду – то як би мені особливо нічого було втрачати. Зате доля зіграла іншу – хорошу річ…», – розповідав Тупицький.

У розмові Тупицький також пояснює, які саме привілеї дає статус судді КС: «Під час ось цих усіх люстраційних питань Конституційний суд став найбільш захищеним стосовно цього станом на цей час. Щоб нас притягнути до чогось потрібно що? Дванадцять голосів суддів КС з викликом Генерального (генпрокурора – ред.) і з вивченням матеріалів справи. Ось якщо 12 суддів проголосують за здачу судді, тоді він піде кудись в інше місце. Але це треба вже я не знаю, що зробити, щоб 12 суддів проголосували».

На аудіозаписах також можна почути, як співрозмовники не лише згадують про участь ексголови Вищого господарського суду Віктора Татькова в бізнесових справах, але й обговорюють його життя в екзилі. Ось що розповідає Олександр Тупицький про свого давнього знайомого Татькова, який на момент розмови і досі перебуває в Австрії, а українське слідство підозрює його вчиненні низки злочинів в статусі судді: «У Віктора Івановича в планах може бути лише заплатити «бабки» і піти на дно. Ну хто його візьме в систему правосуддя, це треба переворот якийсь робити. Навіть припустимо, прийшов би до влади «Опозиційний блок», – що було б для нього найкращим тощо. Але йому ж після цієї історії і статей до судової влади… І з віком… А от в народні депутати – якраз годиться, вік не обмежений. «Бабло» заплатив – і ти вже зі значком і в парламенті», – розповідає Тупицький.

«Схеми» звернулися до всіх вищезгаданих осіб.

Бізнесмен Владислав Дрегер під час спілкуванням з журналістами підтвердив, що у 2018 році мав зустріч з Тупицьким, під час якої той намагався переконати бізнесмена не давати свідчень проти нього та Віктора Татькова. Але інших деталей Дрегер не повідомив, посилаючись на таємницю слідства.

«Схеми» звернулися до Олександра Тупицького з проханням прокоментувати розмову із бізнесменом Дрегером, а також розповісти про обставини отримання частки заводу у Зугресі через довірену особу. З Конституційного суду надійшла така відповідь за підписом Тупицького: «Хочу повідомити про те, що я не підтримую будь-яких стосунків із вказаними у вашому запиті особами. Також інформую про те, що кілька років тому, з фактично тих самих питань, що й у вашому запиті, мене було допитано як свідка слідчим Генеральної прокуратури України в межах досудового розслідування кримінального провадження. Наразі мені невідомо про результати розслідування вказаного кримінального провадження та кінцеві процесуальні рішення. З метою запобігання розголошення відомостей досудового розслідування (у випадку продовження слідства у кримінальному провадженні) змушений утриматися від надання більш детальної інформації».

Протягом 1993-2010 років Олександр Тупицький був суддею Куйбишевського районного суду м. Донецька, у 2002–2009 роках – головою цього суду, з 2010 по 2013 років був обраний і працював суддею у Донецькому, Львівському, Дніпропетровському апеляційних господарських судах, а згодом обіймав посади голови в двох останніх, у 2013 році призначений суддею Конституційного суду, у березні 2018 – став заступником голови КСУ, а у 2019 році обраний його головою.

«Болючий та тривалий переділ активів Зуївського заводу та його оформлення на приватне підприємство, підконтрольне донецькому бізнесмену Дрегеру, супроводжувалося судовими суперечками, вирішення яких було в руках господарських судів Донецької області. Бізнесмен Дрегер знав іншого місцевого суддю – голову Куйбишевського районного суду Донецька Олександра Тупицького, який і познайомив Дрегера з суддями Ємельяновим та Татьковим. Достеменно не відомо, яке саме сприяння в судах Віктор Татьков пообіцяв бізнесмену. Але результатом знайомства стало те, що суддя у 2009 році став співвласником заводу Дрегера – через юриста, наближеного до родини Татькова. Згодом це підтвердило і офіційне слідство ГПУ. А ось що залишалося невідомим – те, що нинішній голова Конституційного суду України – а тоді суддя районного суду Донеччини, схоже, міг отримати і свою частку у відчуженому Зуївському заводі (через довірену особу) за те, що звів бізнесмена з суддею Татьковим», – йдеться у розслідуванні.

«Схеми» неодноразово намагалися зв’язатися з колишнім суддею Віктором Татьковим, але на прохання журналістів про коментар він так і не відреагував.

 

 

December 21st, 2020 by
your ad here